Іспанці ще називать його "краєм світу". І дійсно, мис вулканічного походження, а пейзажі тут марсіанські.
Ще коли ми були в Кадакесі, я засмутилась, що ми їдемо на мис, коли сонце сідає, бо здавалось в жовтоватих кольорах ми не відчуємо усієї краси. Але навпаки!
Захід сонцянадав свою магію цьому місцю, якусь таємничість та спокій. Тут хочеться зупинитися, сісти на краю скали та довго дивитися в море... без будь яких думок, щоб тиша, яка ззовні пронизувала і всередині.
Казкове місце! Не дивлячись на відсутність прямих сонячних променів, вода все одно зберігає свій лазурний колір.
Кап-де-Креус є національним вулканічним парком, що утворився від неодноразового виверження вулкану - палеозійські скелі, кратери, гроти та нерукотворні печери.
Виїдені вітром скелі часом нагадують лунний пейзаж. Скелі обдуваються вітром трамонтана. Його швидкість 150 км/год. і це відчутно, коли приїздиш в парк. Здається, що вітром просто зносить.
На мисі можна побачити усі три першоелементи - вода, синьо-бірюзового кольору, земля з неймовірною фактурою каміння, та повітря, яке можна вдихати на повну міць.
Тут як ніде відчувається близкість до природи. Саме ці місця і надихали Далі на створення його шедеврів, і пару картин з видами мису він залишив світові.
Саме на Кап-де-Крус зняли фільм за мотивами романа Жюля Верна "Небезпечний світ на краю світу".
На мисі можна зустріти рідкісні види тварин та рослин. Саме тут є такий вид черепах, як Гермата.
Тут є кафе, і ресторан біля маяка - чудова можливість поєднувати красу і смакоту 💚
Саме тут хочеться затриматись, стояти на вершині, споглядати пейзажі, коли з усіх боків обдуває вітер з неймовірною міццю. Коли спостерігаєш, як повільно сідає сонце, від чого змінюються відтінки гір, води, неба, а навкруги тиша та гул вітру. Не знаю чому, але відчуваєш неймовірний приплив сил, це якесь енергетичне місце!
І хоча ми відвідали безліч міст Каталонії, бухт та соборів, та саме Кап-де-Креус залишився в пам'яті чимось теплим та хвилюючим!
