Саме, щоб розвіяти таке уявлення про острів, ми відправимось в Самарійську ущелину
Ви тільки подивіться на ці види і гори, огорнуті деревами! Вони величні й неймовірні! Ну що, спускаємось униз за враженнями?
Екскурсію в Самарію ми брали у туроператора. Перед відвідуванням ущелини нам провели серйозний інструктаж і я розумію чому. Шлях доволі нелегкий - 13 км по нерівній дорозі. Каміння різного розміру і доволі важко йти. Стежок мало, а ще й палюче сонце. Ми не раз бачили, як людям ставало погано і їх вивозили на віслюках.
Самарійська ущелина - одна з найдовших ущелин Європи, що входить в список ЮНЕСКО. І звичайно, таке усвідомлення проговорює в голові: "ну як можна її не відвідати?"
На протязі усього шляху нас супроводжувала річка Тарреос. Інколи здавалось, що вона майже висохла, а місцями була дуже повноводна. Ми були в червні, але уявляю її повноводність у квітні, наприклад.
Навкруги тиша і краса, можна відчути кожний подих природи. Ці миті дуже цінні...
Але чим далі ми проходимо, тим більш чаруючі пейзажі відкриваються.
Серед рослин, що можна зустріти в цій місцевості, найбільше сосен, кипарисів та дубів, тому повітря просто заряджене на користь та здоров'я, а ще й на п'янкі аромати.
В такі миті мені здається, що надихатись неможливо...
Не забудьте взяти сонцезахисний крем, панамку та воду з собою. Ну і, звичайно, зручне взуття. Це, напевно, найширше місще ущелини і сонце тут безпощадне.
Але краса заворожує, чи не так?
Крок за кроком ми наближуємось до тієї частини, де ущелина звужується - це найфотогенічніші місця, як на мене.
...до мурашок по шкірі... яка велич гір!
Періодами каміння змінюються на такі мостики... Але потрібно усвідомлювати, що прогулянка саме по Самарійській ущелині - це прогулянка по висохлому дну річки.
А тут по скалах видно рельєф, створений річковими потоками. Дуже-дуже вражає!
Найвужче місце ущелини! Відчуття грандіозні!
Пройшовши найвужчу частину, ми поступово вийшли до селища. Там нас зустрічали місцеві жителі і зпрошували у свої атмосферні таверни.
Але нас вабило море - Лівійське море! Воно інше, і пейзажі тут зовсім інші.
Я зачарувалась цими пейзажами і мрію, мрію повернутись і більш детально дослідити саме цю частину острова.
Як нам розповіли, туризм тут не дуже популярний, бо море прохолодне. І це правда, кінець червня і вода здавалась льодяною.
Але колір у неї неймовірний!
Я б хотіла повернутися, орендувати машину і вирушити знов у гори, бо сама дорога до Самарії чого тільки варта!
Надихайтесь подорожами, це те, що ніколи не відніметься від вас 💚
