Смарагдові води, смарагдові гори - оооо, це справжня насолода для очей! Я навіть зараз жадібно впиваюсь очима в ці кольори.
Півострів Аліки вдається в море і утворює дві мальовничі бухти з двох сторін. В бухтах є і пляжі, і місцеві таверни. Таверни в Алікі як продовження рибацьких лачуг, члени сім'ї тут і працюють, а їжа по домашньому смачна.
Але в час пік ще й спробуй знайти місце в тавернах, все повністю заповнено!
По дорозі до таверн так в'ялять осьминогів. Я такого ще ніде не бачила.
Навкруги всього півострова є тропа в тіні розлогих гілок сосен з незабутніми видами і шаленими ароматами!
Тут можна неспішно прогулюватись, насолоджуючись видами!
Погляньте на яхти, на чистих прозорих водах вони ніби в невагомості.
Прогулюючись навкруги півострова ми поступово вийдемо до древніх каменоломень, які тут заснували ще в 7 столітті до нашої ери.
Мрамор добували, обробляли і звідси переправляли по іншим частинам Римської імперії та іншому світу аж до 7 століття нашої ери.
Коли весь мрамор видобули, то в утворений соляний басейнах почали добувати сіль.
Види навкруги дуже гарні і вражають! Люблю такі прогулянки лісом біля моря.
Я й досі відчуваю цей "ароматний" вітер, й досі його вдихаю. По іншому не можу його охарактеризувати, бо вітер сповнений і запахом сосен і моря одночасно...
Крім видів і каменоломень, Аліки відомий ще й античними містами, від яких залишились лише руїни до наших днів.
Мене вражає розмір древнього міста і його залишки!
Древні стіни...
...домівки...театри...храми...
Тут древність сусідствує з сучасністю... Ось на пляжі плескаються у воді діти, і зовсім поряд спочивають стіни тисячолітньої давності...
Поїдку на півострів Аліки можна поєднати з відвідуванням монастиря архангела Михаїла та Гіоли.
