Панагія таке автентичне та колоритне місто, ніби вбудоване в схил гори з неповторними видами на море!
Вона й досі зберігає свій старовинний дух, але при цьому добре пристована до прийому туристів. Тут і численні сувенірні магазинчики, таверни, міні готелі по сусідству з неспішним ритмом життя місцевих. Це поєднання вражає!
Ось тут кипить туристичне життя, але лише варто повернути на сусідню вуличку і перед вами відкриється інше життя. Одна жіночка зустріла подругу і вони розпачали довгі розмови, а ось бабуся йде за покупками, чи дідусь з газетою в тіні дерев на лавочці, і під співи пташок розслаблено гортає її сторінки. Свій ритм, не туристичний... не спішний...
В Панагії можна помітити типовий македонський стиль побудови домівок. Такий стиль ми бачили в багатьох містах цього регіону - коли балкончики сусідніх домівок дивляться один на одне, ніби примикаючи один до одного.
Так будували, щоб під час османських завоювань можна було легко перебігати з будинка в будинок.
Панагія стала столицею острову після грецької революції проти Османського панування в 1821 році. І залишалась столицею до 1845 року.
Містечко дуже колоритне, оповите квітами та рослинами, так і запрошує на прогулянку його вуличками.
А ось ми дійшли до найінстаграмнішої частини міста. Цей будинок дуже гарно і яскраво прикрашений.
Не дивно, що його найбільше фотографують!
Прогулюючись Панагією, погляд постійно буде щось привертати, якісь деталі чи елементи міста. Ось, наприклад, кам'яна криша. Уявіть, їй близько 700 років.
Я люблю такими містечками прогулюватись сама, повільно розглядаючи деталі, слухати тишу міста аба його звуки, відчувати вітерець та запахи...
Тоді починаєш місто відчувати, його дух ніби пронизує тебе і викарбовується в серці теплими спогадами!
А якщо ви любителі древніх містечок, то на Тасосі можна відвідати Теологос та Кастро.
