В очікуванні Різдвяних свят я часто починаю діставати свої архіви і занурюватися у атмосферу свята. Сьогодні у нас з вами Нюрнберг. Ви знали, що Нюрнберг вважається столицею Різдва?
Щороку сюди приїздить 2 млн туристів, аби відчути цю неймовірну атмосферу. Що ж, ми не стали виключенням, взяли квитки на поїзд з Мюнхена й вирушили у різдвяну казку. І не помилилися, бо вже при виході з вокзалу потрапили на дуже затишний і атмосферний ярмарок.
Його відмінність від інших ярмарків в тому, що якщо інші - це ряди з торгових палаток, а тут ніби лялькове містечко. Бо самі будиночки є зоною торгівлі, тож ми пірнаємо то в один будинок, то в інший.
А які неймовірні декорації цих будиночків! Нюрнберг та Дрезден сперечаються, де найстаріші ярмарки, та згідно з даними істориків, найстаріші ярмарки саме в Нюрнберзі, бо саме тут був відкритий перший ярмарок у 1610 році. Як доказ, наводиться шкатулка, що зберігається в Національному музеї. Вона була придбана та відправлена з Christkindlesmarkt в 1628 році Сюзаною Елеонорою Ербзін, що підтверджує напис на її дні.
Пізніше організацію ярмарку у свої руки взяла місцева рада, і тепер щороку ярмарок запрошує відвідувачів з 1 грудня. Раніше на балкон церкви Богоматері виходив "немовля Христос" і запрошував усіх на відкриття ярмарку, а тепер цю роль виконують місцеві дівчата.
Виходячи з одного ярмарку, ми потрапляємо на інший. Враження, ніби усе місто суцільний ярмарок. Аромати смажений каштанів, спецій та прянощів наповнюють вулиці міста.
Беремо собі за мету не затримуватися на шляху до головного ярмарку, та око так і чіпляється за іграшки та декорації.
В якийсь момент ти розумієш, що ти не йдеш вулицями, а вже натовп несе тебе. При цьому ніякого роздратування, що ви? Ми ж на святі! Навкруги музика, гра на шарманці, нестримний гомін дітвори та сміх.
Серед іграшок та прикрас, ви часто будете бачити пряники. Найчастіше у вигляді серця. Нюрнберзький пряник - самі відомі смаколики Німеччини, захищені патентами. Сама назва Нюрнбергського пряника згадується в літописах з 13 століття. Для усіх, хто хотів займатися власним пряниковим виробництвом були суворі правила. Спочатку 4 роки навчання, потім 4-6 років навчання у різних майстрів і, наостанок, 3 роки випробувального терміну на звання майстра по випіканню Нюрнбергських пряників. На лікаря легше вивчитися у нас.
Як можна не захоплюватися, коли усе в вогниках, підсвітках, а іграшки ніби танцюють на стрічках. Усе виблискує та переливається.
Завжди, крім іграшок та сувенірів, будуть продаватися напої та місцева їжа. Як же без глінтвейнів, пуншів та какао з маршмеллоу?
І що мені подобається - як фудзони прикрашені, ніби просто, але мило та затишно.
Основні кольори - червоний та зелений. Червоний - як кров Ісуса Христа, пролита під час розп'яття, а зелений - як символ вічного життя, яке отримують увірувавші в Нього. Це є символом Різдва - радісна звістка, і ціна за вічне життя.
Усе місто теж прикрашене святковими декораціями, магазини, вітрини, стіни будівель, навіть ліхтарі. Так, Нюрнберг - особливе місто для відчуття свята.
Вироби з природніх матеріалів нагадують про Лапландію, бо саме там була величезна концентрація таких виробів.
Особливістю ярмарків є те, що тут нічого китайського (як зазначають, але?), а тільки хендмейд. Звичайно, розуміння цього робить іграшки особливими. Бо на фоні є любов і турбота майстра, який виготовляв її.
Колись я думала, що ярмарки - це туристичний атракціон, який є доволі прибутковим. Ну лише уявіть, за 24 дні ярмарку сюди приїздить 2 млн туристів!!! Шалена цифра! Але ні, місцеві люди дійсно приходять на ярмарок і скупляються. Утворюють черги за пуншем та сосисками, зустрічаються з друзями та весело проводять час.
От і я думаю, колись збирала тарілки з різних країн, а зараз хочу хбирати іграшки та прикраси з ярмарків.
Ось ми поступово дійшли до Hauptmarkt - найбільший, найграндіозніший, найвідоміший ярмарок Нюрнбергу, а може і Європи.
Торгові ряди один за одним простягаються на площі і прикрашені в традиційному стилі.
Тут відсутній звичайний поділ на зони, все в перемішку: пряники-іграшки-їжа-прикраси-напої тощо. Від чого бродилки ярмарком не є однотипними.
Моя улюблена частина ярмарків, як завжди, гастрономічна. Чули про нюрнберзькі сосиски? Сосиски відомі не тільки в Німеччині, а й в усьому світі, а з 2003 року є запатентованим товарним знаком. Ви тільки подумайте, 3 млн сосисок продається ЩОДНЯ. Виявляється щорічне виробництво досягає 1 млрд штук. Величезна цифра. Щоденна потреба свинини становить 100 тон щодня. Найвідоміші сосиски з них - маленькі тоненькі в мізинець за розміром. Їх як правило продають по 6, 8, 10, 12 штук і подають з картопляним салатом та квашеною капустою.
Але головне в цих сосисках є збереження рецептури. В свій час навіть Гьоте, скуштувавши нюрнберзькі сосиски приправлені майораном, так захопився смаком, що наказав регулярно надсилати йому їх у Веймар.
А письменник Жан Поль писав про відомі ковбаски так "ковбаски в моєму животі - прекрасні незабудки з Нюрнберга".
Та скажу, що ми такий хот дог навіть вдвох не змогли подолати.
А потім починається розглядання асортименту ярмарку, його іграшок, прикрас, декорацій та різноманітних виробів.
У кожного ярмарку є своя атмосфера, я вже їх стільки бачила, і може з впевненістю сказати, що це один з найкращий!
Торгові ряди прикрашені ялинковими гірляндами та шишками, виглядає дуже природньо та екологічно, а аромат ялинки наповнює повітря. Та часом ці запахи змагаються з ароматами спецій та смаженого мигдалю.
Особливістю ярмарку є те, що це не окремі будиночки, що стоять один біля одного, а суцільні торгові ряди, з'єднані спільним дахом. Це створює вигляд цілісності на гармонійності.
А будинки, що оточують площу виглядають як декорації, настільки вони казкові. Та вони справні... Такі ж будиночки можна придбати як сувенір.
І знову занурюємося в світ тендітної краси і кропіткої роботи майстрів.
На ярмарку зверніть увагу на черги... місцеві знають, де найсмачніші сосиски чи найсмачніші пряники. Можете впевнено ставати з ними в чергу.
В якийсь момент ми вирішили винирнути з ярмарку і прогулятися вулицями міста і знаєте що?
Торгові ряди продовжилися... Вони ніби промінчики наповнюють вулиці старого міста, простягаючись від центральної площі далі і далі.
Та за межами основних вулиць можна відчути тишу і розглядати вбрання міста...
Ми ходили містом без певної мети, бо все тут прекрасно і захоплює. Та ось потрапили на цікавий ярмарок, де усі торгові кіоски були червоного кольору, прикрашені зеленими ялинковими гірляндами. А зверніть увагу на столики - дерев'яні пеньки.
Та найголовніше, що приводить сюди усіх туристів, це великий чан, де вариться "фойернацгенболе" (feuerzangenbowle). Цей напій - особливий вид різдвяного пуншу. Особливість його в тому, що в гаряче вино додають апельсини та лимони, спеції та прянощі, виходить глінтвейн. Його наливають в сосуд і ставлять на пальник, а зверху сосуду встановлюють металеву плану зі спеціальним отвором, куди поміщають просякнутий міцним ромом шматок цукру, який підпалюють.
Цукор, що плавиться, поступово стікає в пунш. Саме цей напій вважається традиційним святковим. Нюрнбергці кажуть, що найбільший чан з "фойернацгенболе" знаходиться саме у них в місці.
Дуже приємний та затишний ярмарок, завітайте сюди за цим цікавим напоєм.
Знову винирюємо на вулиці міста, і знову насолоджуємося його декораціями.
Та ось ми потрапили на черговий ярмарок і на цей раз - найдитячиший - KINDERWEIHNACHT.
Тут лунають дитячі пісні, влаштовані каруселі та інші невеличкі атракціони.
А торгові ряди прикрашені величезними іграшками та казковими персонажами.
Асортимент теж наближений для дітей, різноманітні іграшки, як плюшеві так і ні, дерев'яні, казкові, мультяшні.
Зверніть увагу на кіоски з таким написом "Elisen-Lebkuchen". Ви всі знаєте про баварсьткі пряники, та от найвідоміші - саме ці. Їх назва запатентована, а рецептура зберігається в таємниці, та відомі вони тим, що готуються без муки.
Аромат смаженого мигдалю та інших горіхів в цукровому сиропі буде спокушати вас повсюди. Сиропи з додаванням різних смаків, і хоча я не любитель цукрового, та ось не втрималася теж.
Хоча на усіх ярмарках багато солодощів, та на дитячому, їх найбільше!
