Ну що ж, це фешенебельний курорт місцевої знаті з дорогими готелями, машинами, ресторанами і магазинами. В такому місці відчуваєш себе, як би так сказати, не в його форматі.
Місто маленьке, симпатичне, а найбільшою його перлиною, як мені здалося, є узбережжя Атлантичного океану.
Атлантика заворожує своєю міццю, енергетикою! Вглядаючись в горизонт, я мріяла щороку зустрічатись з Атлантикою, і її безкрайністю!
Доповнюють ці відчуття широкі пляжі міста! Але і затишні бухточки серед скал тут теж є.
В центрі міста знаходиться церква Сент Ежені, вона цікава поєжнання візантівйського та мавританського архітектурних стилей.
Колись Біаріц облюбували аристократи і королівськи персони, а тепер президент і представники правління. Мати вілу в Біаріці вважається дуже престижним.
Біаріц, окрім любителів дорогого відпочинку, приваблює і віндсерферів. Школи з віндсерфінгу вважаються тут найкращими.
Але найцінніше в місті - це океан! І хоча я люблю затишні бухточки, але саме тут я закохана в широкий пляж, безкрайній потужний океан і величні хвилі!
І знаєте, це місто, яким гуляєш мовчки! Бо відчуття настільки сильні, як і сильний шум від океанських хвиль!
Сьогодні у нас по плану французська частина країни Басків. два міста ми вже відвідали, вирушаємо в третє - Сен Жан де Люз!
