Бути в Лапландії і не покататися в оленячій упряжці - просто не уявляю. В казках, мультиках саме олені везуть сані Санти, наповнені подарунками для дітлахів. Да і який же гарний він, північний олень!
В туристичному офісі пропонувалося два варіанти сафарі - на 1,5 км і на 5 км. Ми взяли 5 км, бо раз приїхали, то брати усе по максимуму, у вас є таке у відпустках? Але особисто моя думка, що 1,5 км достатньо.
Пояснюю чому - олень дуже повільна і полохлива тварина, по лісу бігає повільно і без захвату, якщо це взагалі можна назвати бігом 😁 А якщо ще й на вулиці -10 (а за пару днів до нашого сафарі була -34), то можна просто змерзнути. 5 км сафарі розтягується на 40 хвилин.
Більш того, всі упряжки підв'язують в один ряд (але так не на всіх фермах), тобто олень, за ним сані, потім знову олень, сані і так стільки, скільки людей в групі. В сані сідає дві людини, ну і дитина з ними (як на фото). І ось ви сидите в санях, а за вами олень, а якщо ще й рогатий? Насправді, це все весело!
Згадую і сміюся, бо у нас так і було. Олень постійно торкався спини рогами, а ще вони так голосно і тяжко стогнуть, прямо над вухом, а одну жінку він облизував, поки біг 😁 Ми насміялися від душі, хоча начебто і не хотіли б таких пригод, та було класно!
Тому ловіть лайфхак - обирайте сані, щоб позаду був олень без рогів!
Та їхати на оленяче сафарі потрібно обов'язково! Вони такі милі і добрі. Дітки так люблять їх гладити і кормити мохом. А ще цікаво послухати історії і дізнатися більше про них.
Наприклад, олені дуже важливі в житті фінів і саамів. В багатьох лапландських оповідях і переказах згадується, що саами в минулому були оленями та й зараз від саамів можна почути "ми - оленячий народ".
Звичайно, олені для фінів в стародавні часи - це і засіб пересування, і м'ясо, і молоко, шкіра, яка гріє в сурову зимню пору. А оленячі роги активно використовуються в побуті і медицині ( з них роблять енергетики і біо стимулятори). Наразі оленів в Лапландії в два рази більше, ніж людей.
До речі, північний олень - єдиний вид оленів, коли і у самця і у самки є роги. Самці скидають роги щорічно в листопаді-грудні, а самки - в травні-червні. При цьому, кожного разу, коли роги відростають, то приймають ще складнішу форму. В довжину роги можуть досягати 2 м.
Живуть олені до 15-20 років, самка народжує одного-двух оленят і виношує їх дев'ять місяців. Новонароджений малюк вже в перший день народження може встати на ніжки. Важити самці можуть 200-220 кг, самки трохи менше - 150-170 кг. У оленів гарно розвинуті слух і нюх, але погано розвинутий зір, тому вони часто стають жертвами більших хижаків, таких як ведмеді і росомахи.
Харчуються олені в основному рослинами - це ягель і мох, також можуть бути трава, ягоди і лишайник. Зрідка - гризунами та птахами. Зимою вони втамовують спрагу снігом.
Нас ще в автобусі попередили, що олені дуже полохливі тварини, тому поряд з ними не можна кричати і торкатися рогів. І справді, коли ми їхали в санях і олень сзаду мотиляв рогами над нашими головами, а ми мимоволі верещали, він ставав ще більш неадекватним, а рухи головою були ще більш різкими та швидкими. При цьому, весь цей процес не був якимось жахливим, як може здаватися, а було весело та забавно. Всі 5 км ми реготали та веселилися. Катання справді було незвичним та запам'яталося.
В нашому сафарі, окрім захвату від самих оленів, ми були в нереальному захваті від краси лісу. І це не просто краса, це щось магічне і дивовижне... нереальне... Нею неможливо насолодитися, неможливо насититися, очі жадібно поглинають оточуючий пейзаж, а в голові крутиться лише одне слово "вау". При цьому, весь словниковий запах виявився обмеженим, бо не існує слів, аби обмалювати цей захват від неймовірного зимового лісу.
Ви тільки погляньте на ці засніжені дерева, ніби намальовані.
Не можу сказати, що я ніколи не бачила засніжених дерев, та цей пейзаж просто підриває уяву. Відчуття, що ми дійсно опинилися в засніженій казці. Ми неспішно їдемо в санях, вкриті шкурами і насолоджуємося красою зимового лісу. Це просто меджик!💫
Під час сафарі пейзаж постійно змінювався, то був густо засаджений височенними ялинками ліс, гілки яких у вигляді піраміди розширювалися донизу, то це були маленькі молоді ялинки, то сосни з довгими стволами, то просто засніжене поле.
Оце відчуття, коли ти їдеш в ліс, в саму його гущу, таємничість, серце завмирає, а потім "аааааххх", бо по іншому неможливо!
А ще всю дорогу перед вами буде мерехтіти попка і хвостик оленя :)
Після прогулянки лісом, коли вже достатньо замерзли, ми грілися в будиночку у каміна. Всім гостям було запропоновані чай/кава/гарячий шоколад і булочка, що було дуже вчасно!
Відігрівається не тільки тіло, а й душа!
Коли я питала у дітей, як їм, всі сказали, що їм сподобалося, але сказали доволі сухо. А от про сафарі хаскі запалювалися очі і емоції. Тому робіть свої висновки, бо можливо у вас буде можливість обрати лише одне сафарі.
А я пропоную подивитися наші огляди про сафарі на оленях в Рованіємі, а також опцію сафарі в Santa Claus Village.
Або пишіть нам і ми надамо вам найактуальнішу і найкориснішу інформацію 🩵
