Мотовун

Якщо ви засумувала на пляжах Істрії, або якщо ви активні дослідники, то пропонуємо вам відправитися в Мотовун, аби ще глибше поринути у культуру і самобутність Хорватії.

Мотовун - це не тільки про середньовічне миле містечко в горах Істрії. Це ще й про гастрономічну подорож. Бо саме тут, у підніжжя холма, на вершині якого знаходиться місто… угадайте що?

…розкинувся Мотовунський ліс, де ростут трюфелі. Місцеві жителі збирають трюфелі і продають їх в місцевих лавках, а в ресторанах вас будуть пригощати стравами з трюфелями.

Скажу одразу, що моя ідея пообідати в місцевому ресторані, провалилася, бо кількість туристів була така, що все просто забито! Тож, або обідайте до часу пік чи після, або бронюйте місце заздалегідь!

Саме містечко дуже атмосферне та затишне, вузенькі вулички і прикрашені квітами ставні або фасади будинків…

Уявіть, тут проживає лише 531 людина. А туристів щодня в п’ять разів більше, ніж мешканців.

В місті заборонені машини, тому машину залишаємо в околицях (врахуйте цей момент в розпал туристичного сезону) і пішки йдемо прогулюватися містом.

Для мене такі містечка справжнє задоволення я розчиняюся в атмосфері міста, повільно ступаю, намагаючись зберегти в пам’яті кожний крок, кожний дотик … рук, очей, емоцій, захоплення, звуків…

Окрім Мотовунського лісу, місто оточують виноградники, тому в місцевих лавках ви зможете продегустувати відомі сорти вин цього регіону - мальвазія та теран, та й інші хорватські вина.

Звичайно, це ще й локальні продукти - оливкові масла, сири, і усе, що тільки можливо, з додаванням трюфелів. навіть, шоколад!

Усе можна продегустувати…

Околиці міста - екологічно чиста місцевість, де немає ніякого виробництва. Лише уявіть якість місцевих продуктів!

Окрім трюлефелів, місто відоме ще й художніми студіями, адже не завжди місто було туристичним.

Як і більшість міст Істрії, до 40 років XX сторіччя місто було заселене італійцями, які після війни в більшості повернулися в Італію.

Але в 60 роках, коли відомий художник Крсто Хередушич переїхав сюди, місто почало оживлятися, з’явилися художні студії, які і сьогодні можна відвідати.

Лише погляньте на ці середньовічні стіни… Мотовун ніби живе своїм життям, сповільненим…

І хоча місто досить маленьке, і кількість туристів здається неосяжною, але так тільки здається лише варто повернути на будь яку сусідню вуличку і ви відчуєте стукіт вашого серця… бо тиша навкруги заворожує…

Якщо не залишатися в Мотовун на обід чи вечерю, то для прогулянки вам вистачить і пару годин, настільки воно невеличке.

Якщо час дозволяє, то пропоную після Мотовун відправитися в Грожнян. І пропоную саме в такій послідовності: Мотовун і потім Грожнян.