Св. Вольфганг - з тих міст, що вражають. Він ніби з казки - камерний, квітковий, пряниковий, ніби намальований.
Акуратні будиночки, прикрашені квітами, дерев'яні ставні з отворами у вигляді сердечок - усе таке миле. Інколи складається враження, що господарі змагаються на найгарніше прикрашання будинків.
А для нас - це справжня насолода, бо в містечко хочеться приїздити і вбирати його красу в себе, розчинятися і захоплюватися.
Чарівність містечку додає озеро насиченого смарагдового кольору, та оточуючі гори незвичних форм, ніби застиглі хвилі.
В місті є зовсім невеличка набережна, та яка чарівна...Прикрашена пишними квітковими вазонами, ліхтариками, з фантастичними видами.
Ця краса просто сліпить очі... невже буває так гарно? невже?
Нещодавно тут встановили такі крісла-гойдалки - тепер це неймовірно релаксове місце.
Місто зовсім невеличке, тут проживає не більше 3000 людей, та туристів тут величезна кількість щодня. Не розумію, чому в наших туристичних кругах ці місця Австрії такі маловідомі?
Дивуюся, як австрійці зберегли цю казковість в деталях?
Кожен будинок ніби витвір мистецтва. І цікаве те, що квіткові композиції відрізняються з року в рік.
Містечко було назване на честь Святого Вольфганга - монаха-місіонера, який в 10 столітті заснував тут невелику каплицю, яку в 13 столітті перебудували в собор.
Але особливістю собору є те, що тут два вівтарі. Коли за наказом папи Римського готичні вівтарі замінювали на барочні, то в цьому соборі так не зробили, а залишили попередній наряду з новим.
Санкт Вольфганг - пряникове містечко з мальовничими іграшковими будиночками. Тут немає типових фахверкових будівель, та більшість з них розмальовані фресками.
Місцевих жителів часто можна зустріти в місцевих костюмах, що додає ще більше атмосферності. А традиційні костюми продаються в багатьох магазинчиках.
Постійно дивуюся - чи дійсно справжні ці будиночки? Із задоволенням розглядаю їх, гуляю старовинними вуличками, і закохуюся знов і знов.
Хоч мене і дратують ті товпи туристів, які з кожним роком все більше і більше наповнюють ці чарівні вулички, та я все одно буду пристрасно любити це місто і при нагоді залишатися жити саме тут, і саме в центрі.
...щоб зранку вийти на пустинну площу, осяяну сонцем, що тільки-но прокинулося...
...аби відчути як запах свіжозвареної кави і брецелів наповнює ці чарівні вулички...
...аби ще і ще відчути як легкий вітерець буде неспішно похитувати квіти, що прикрашають підвіконня, а сонячні промені будуть один за іншим осяювати будинки.
Атмосфера міста неймовірна! Обожнюю її. Але за пару годин місто почнуть наповнювати туристи, відчинятися сувенірні магазинчики і гастрономічні лавки, яких тут безліч...
Місто по праву вважається в даному регіоні найтуристичнішим, бо кількість місць для задоволення туристів - вражає.
Можна довго ходити з однієї лавки в іншу, і усюди буде щось цікаве.
Прогулюючись вуличками, ми час від часу потрапляли до зон, де є доступ до озера. І що я особливо ціную в таких місцях - це ресторанчики з видом на озеро.
Але скажу чесно, коли я вперше потрапила в це містечко багато років тому, то воно було ще квітковішим ніж зараз. Не знаю, з чим це пов'язано, та це не робить місто менш чарівним.
Доволі відомою будівлею в місті є готель "У білої лошаді" (Im weißen Rößl). Цьому готелю була присвячена відома однойменна оперета Ральфа Бенацки, написана ще 1930 році. По цій опереті було відзнято декілька фільмів, а фігурка білого коня стала символом міста Санкт Вольфганг.
На першому поверсі готелю - ресторан з неймовірним видом у самого озера, а також в цій будівлі хоч і дороге та дуже смачне морозиво з різними топпінгами.
Центр міста іграшковий та чарівний. Вузенькі та здавалося б, нелогічні лабіринти вуличок занурюють у казкову атмосферу.
Фото - це лише невпевнена спроба зберегти мальовничість міста, та дуже сподіваюся, що викликала хоч невеличке бажання завітати сюди і внести його в список найчарівніших містечок світу 💚
Наряду з білим конем, який є символом міста, дерев'яні будиночки так само можна вважати символом. Цілі магазинчики присвячені цим годинникам.
І звичайно, магазинчики з австрійським шпеком, який є гастрономічним символом Австрії.
Оминувши центральні площі, ми знову потрапляємо на набережну, яка постійно переривається приватними будиночками, що впритул підступають до озера.
Ця набережна в тіні дерев та лавочками, сидячи на яких можна споглядати фантастичні види, веде до пляжу.
Та пляж не звичний в нашому розумінні, а дерев'яне плато, на якому можна засмагати, і з якого можна спускатися в озеро.
Містечко ніби проростає вверх на гору, тому вулички будуть вас вести то вверх, то вниз.
У верхній частині міста менше туристів, бо усі в основному концентруються на центральній площі.
Прогулюючись верхньою частиною міста, ми знайшли пару кафе з неймовірними видами. А я колекціоную такі місця💚 Чи це не чарівно?
З Св. Вольфганг можна відправитися на кораблі в інші міста, що на озері Вольфгангзее, такі як Штробль чи Санкт Гільген (в оглядах я розповіла, чому варто відвідати ці міста).
Та найголовніше, чому сюди приїздять товпи туристів - це старовинний поїзд, що піднімає на гору Шафберг. Та я зробила ще один огляд про сам підйом, бо ну дуже багато фото з неймовірними видами.
Обов'язково подивіться, бо це просто вибух уявлення та краси!💚
Ваші експерти з чарівних місць, AllSvit Travel 💚
Ваші експерти з чарівних місць, AllSvit Travel 💚
